День боротьби зі СНІДом

У рамках акції Дня боротьби зі СНІДом була проведена виховна гнодина. Учні познайомилися про небезпеку цієї хвороби, шляхи передачі вірусу та засоби захисту.

Формування навичок безпечної поведінки учнів в мережі Інтернет

Провідна педагогічна ідея досвіду Залучення учнів та батьків до  участі в заходах з формування інформаційної культури сприяє кращому усвідомленню ними небезпеки, що існує у Інтернет-просторі, спонукає до вивчення цих загроз та оволодіння методами і прийомами їх уникнення.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

Кількість користувачів мережі Інтернет постійно зростає. Для багатьох, особливо молодих людей, Інтернет стає інформаційним середовищем, без якого вони не уявляють собі життя. Але вміщаючи в себе великий інформаційний, навчальний та розважальний потенціал, Інтернет може бути небезпечним та становити певний ризик, особливо для дітей.

Необхідність проведення заходів з виховання інформаційної культури очевидна. У 2009 році «Київстар» ініціював Всеукраїнське соціологічне дослідження «Знання і ставлення українців до питання безпеки дітей в інтернеті», яке провів Інститут соціології НАН України. Понад 28% опитаних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі. 17% без вагань повідомляють інформацію про себе і свою родину – адресу, професію, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі. 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих. 28% дітей, побачивши в інтернеті рекламу алкоголю або тютюну, хоча б один раз спробували їх купити, а 11%− спробували купувати наркотики. Близько 14% опитаних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу  на вартість послуги. Дослідження «Київстар» також виявило: 87% батьків вважають, що саме вони повинні навчати дітей правилам безпеки користування інтернетом. Однак лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина. Причини різні – хтось не знає, які ресурси можуть бути небезпечними, а хтось не вміє користуватися журналом відвідування сайтів. Третина батьків (32%) – стурбовані тим, що у дитини погіршується зір від роботи з комп’ютером, тому зазвичай обмежують дитині час користування Мережею. Тільки 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як «дорослий» контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність. Результати дослідження підтвердили, що батьки недостатньо обізнані з тим, як захистити дітей і навчити їх безпечному користуванню Мережею.

Світова громадськість приділяє особливу увагу питанням безпеки дітей, які є найбільш вразливою категорією користувачів Інтернету. Міжнародні організації, уряди країн, різні фонди та комерційні структури створюють і підтримують програми, спрямовані на навчання грамотного і безпечного використання Інтернету дітьми.

     Незважаючи на те, що в багатьох країнах розроблено безліч проектів і програм з захисту дітей, що працюють в режимі онлайн, у нашій країні, де значну частину користувачів Інтернету складають діти та підлітки, таких програм поки ще дуже мало.

Вивчення теми безпечної роботи в Інтернеті здійснюється в школі відповідно до чинних програм з «Інформатики» та «Основ здоров’я». Вивчення питань прав та свобод дітей з отриманої інформації та захисту від негативних інформаційних впливів передбачено навчальними програмами з курсів «Людина і світ» і «Правознавство».

В Україні вже сьомий рік поспіль разом із Європою відзначається День безпечного Інтернету, мета якого – інформувати дітей, їхніх батьків та вчителів про масштаб проблеми і спонукати до вивчення правил безпечної поведінки в Інтернеті.

Даний досвід представляє собою методичні матеріали для  організації заходів у рамках проведення Дня безпечного Інтернету, які можуть бути використані для позакласної роботи із захисту від негативних інформаційних впливів.

Науково-теоретична база досвіду

Досвід базується на дослідженнях та практичних розробках координатора програми "Онляндія –  безпека дітей в Інтернеті"  Кочаряна А.Б., завідувача лабораторією менеджменту освітніх проектів Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України Гущиної Н.І. з виховання культури користувача Інтернету та  рекомендаціях Інституту  психології ім.Г. С. Костюка НАПН України із забезпечення безпеки дітей у Мережі.

Опис досвіду

Досвід свідчить, що мотивація до безпечної поведінки найкраще формується у тому випадку, коли діти самостійно формулюють і узагальнюють ці правила. Найбільш ефективними, на мою думку, для реалізації цих завдань будуть активні форми і методи роботи: квест, драматизація, тренінг, практична робота. Вибір форм і методів залежить від віку, досвіду і настрою аудиторії.

Психологічно виправданою з точку зору етапів та типів мисленнєвої діяльності,  я вважаю таку форму роботи, як виконання практичних робіт - малюнків, презентацій, відеороликів, де учні зображують небезпеки, що існують в Інтернеті. Для молодшого шкільного віку це малюнки олівцями чи фарбами, більш старші використовують графічні редактори. Відрізняється і тематика робіт, вона залежить від теоретичного і практичного досвіду користування ресурсами Інтернету: від комп’ютерних вірусів до спаму, інтернет-шахрайства тощо (додаток 1). Унаочнений образ небезпеки краще запам’ятовується учнями молодшого та середнього шкільного віку, ніж вербальний. З цією метою можна використовувати і скрайбінг-технологію. Скрайбінг-ролики створюються  учнями  власноруч з допомогою вчителів або батьків, можуть використовуватись як наочний матеріал під час проведення відповідних заходів. При створенні такої презентації учні фіксують свою увагу на ключових питаннях, які необхідно донести до аудиторії. У свою чергу глядачам дуже цікаво спостерігати, як на їхніх очах створюється мальований мультфільм (додаток 2).

Одним з методів проектування і висвітлення проблемної ситуації є театральна постановка, що робить матеріал незвичайним і насиченим. Педагогічна цінність такого виду роботи полягає у можливості створення ситуації співтворчості та співпраці, розвиткові комунікативних навичок учасників, ораторських та акторських здібностей,  врахування інтересів та нахилів учасників (актори, декоратори тощо), інтерактивності (додаток 3).

Для пропедевтичної роботи з учнями молодшого шкільного віку пропоную казки про пригоди в Інтернеті(додаток 4). Їх можна використовувати як для індивідуальної, так і для фронтальної роботи. Казки можна перечитати, обговорити, зробити театральну постановку, намалювати ілюстрації, написати свою казку або змінити кінцівку. Вчитель може запропонувати учневі пофантазувати, що було б, якщо б не було одного з героїв, або він вчинив не так, як сказано у даній казці. В старших класах пропоную учням скласти вірші, що демонструють правила безпечного користування Інтернетом або висвітлення неправильної поведінки героїв з порадою, як вчинити в пропонованій ситуації (додаток 5). Арсенал форм і методів роботи з таким матеріалом надзвичайно широкий, сприяє підвищенню мотивації учнів до вдосконалення інформаційної компетентності.

Учні від 9-10 років охоче беруть участь у квестах та іграх з елементами квестів (додаток 6). Використання квесту дозволяє:

·       активізувати розумову діяльність шляхом створення спеціальних умов для виконання завдань, які потребують достатньої свідомості й зрілості учнів, здатності до подолання спеціально створених перешкод;

·       формувати стійкий інтерес учнів до предмету;

·       активізувати сприйняття матеріалу засобами наочності (реальних предметів, макетів, моделей, зображень кінофрагментів, фотографій, малюнків, умовних графічних знаків, символіки);

·       поєднати новітні та традиційні дидактичні засоби навчання;

·       розвинути універсальні форми розумової діяльності в контексті навчання інформатики (аналіз, синтез, індукція, порівняння, систематизація тощо).

            Одним з  найефективніших і найпопулярніших методів формування безпечної поведінки в Інтернеті є тренінг. Під час тренінгу учасники мають можливість не лише почути про ризики та небезпеку в Інтернеті, а й пережити змодельовані ситуації. Вчитель не дає готових відповідей на питання, а лише спрямовує дітей на прийняття логічно-обґрунтованого рішення. Найважливіше, що під час тренінгу дитина самостійно приймає виважене рішення, яке найбільш цінне, оскільки є власним «відкриттям» дитини, а тому має більше шансів бути втіленим у життя. Програма тренінгу повинна бути побудована таким зноманітність методів, що використовуються в інтерактивних тренінгах, пояснюється особливостями сприйняття людини.          

Тренінгова методика застосовується на слухачах різного віку, будь то учні початкової школи чи їхні батьки. Завдання відрізняються складністю, подачею для розуміння. Малюки більше малюють і рухаються, вирішують простішу ситуації, а батькам надаються ситуації, де треба самому розв’язати проблеми і допомогти своїй дитині з детальним зануренням в ситуацію. Тренінги чи їх елементи можна використовувати і на батьківських зборах з метою надання батькам достатнього обсягу інформації з попередження та подолання негативного впливу інформаційного середовища (додаток 7).

Результативність впровадження досвіду

Залучення учнів та батьків до  участі в заходах з формування інформаційної культури сприяє кращому усвідомленню дітьми та батьками небезпеки, що існує у Інтернет-просторі, спонукає до вивчення цих загроз та оволодіння методами і прийомами їх уникнення, підвищує мотивацію до вивчення інформатики,  дозволяє захистити дітей  від небажаного контенту.

 Репрезентація досвіду

Досвід представлено на засіданні методичного об’єднання класних керівників ЗОШ № 86 (січень, 2015),  методичної  ради ЗОШ № 86 (грудень, 2015), розробка позакласного заходу "Чи завжди безпечний Інтернет?" представлена на методичному порталі «ЗапоВікі» (сертифікат № 39/2014) і відзначена (І місце) в обласному конкурсі позакласних заходів, присвячених темі «Безпечний Інтернет» (2013).

Посилання на роботу